Фармакологія з давніх-давен вивчає, як взаємодіють різні лікарські препарати з людським організмом, а також відкриття в галузі розробки нових лікарських засобів, які багато в чому не можливі без застосування промислових газів
Історія еволюції цієї науки нерозривно пов’язана з історією всього людства з ранніх часів його розвитку.Первобутні люди шукали в навколишній природі рослини, які могли полегшити страждання при різних недугах. Методи лікування, засновані на отриманому досвіді та нескладних спостереженнях, отримали назву емпіричної терапії. Протягом багатьох століть пошук, виготовлення та практичне застосування лікарських засобів здійснювалося емпіричним шляхом. І лише в ІХ ст. арабські вчені спробували систематизувати використовувані тоді препарати, ними були написані наукові праці, які стали прообразом сучасної фармакопеї (зведення правил виготовлення, зберігання та призначення хворим ліків). У Західній Європі перша фармакопея була надрукована та видана в Італії у XV ст. У XVII ст. Фармакопеї з’явилися у Франції та Англії, у XVIII ст. у Росії, а XIX в. – У США. XX століття збагатило фармакологію рядом нових відкриттів і ознаменувалося впровадженням багатьох нових лікарських засобів. У цьому столітті поряд з винаходами новітніх медичних препаратів, різні наукові установи не припиняють випробування вже відомих ліків та внесення необхідних поправок до наявних інструкцій щодо їх застосування.
Фармакологічна наука взяла на озброєння всі найсучасніші наукові досягнення в галузі відкриття нових лікарських засобів, а в технології їх виготовлення сьогодні поряд із багатьма передовими рішеннями знаходять своє застосування та промислові гази.
Фармакологічна галузь не може обійтися без застосування газів та їх сумішей.
Гази у фармакології вважаються особливою групою допоміжних речовин. Застосування газів потрібне при виготовленні ліків, які потребують спеціального захисту від зовнішнього агресивного середовища, наприклад, ампулювання в струмі вуглекислого газу або азоту. Гази застосовуються в ролі пропелентів у новій формі лікарських засобів – аерозольних балонах. Історія еволюції цієї науки нерозривно пов’язана з історією всього людства з ранніх часів його розвитку. Методи лікування, засновані на отриманому досвіді та нескладних спостереженнях, отримали назву емпіричної терапії. Протягом багатьох століть пошук, виготовлення та практичне застосування лікарських засобів здійснювалося емпіричним шляхом. І лише в ІХ ст. арабські вчені спробували систематизувати використовувані тоді препарати, ними були написані наукові праці, які стали прообразом сучасної фармакопеї (зведення правил виготовлення, зберігання та призначення хворим ліків). У Західній Європі перша фармакопея була надрукована та видана в Італії у XV ст. У XVII ст. Фармакопеї з’явилися у Франції та Англії, у XVIII ст. у Росії, а XIX в. – У США. XX століття збагатило фармакологію рядом нових відкриттів і ознаменувалося впровадженням багатьох нових лікарських засобів. У цьому столітті поряд з винаходами новітніх медичних препаратів, різні наукові установи не припиняють випробування вже відомих ліків та внесення необхідних поправок до наявних інструкцій щодо їх застосування.
Як правило, як пропеленти застосовують гази, що задовольняють ряду жорстких фармакологічних вимог: бути не горючими, не токсичними, інертними для ліків і тари. Всім цим умовам найкраще відповідають фреони. З них найчастіше використовуються трихлорметан, трифторметан, трифтортрихлоретан, дихлордифторметан, хлортрифтор-метан і т.д.
Аерозольні форми ліків виготовляються на фармакологічних підприємствах у спеціальних цехах. Там відбуваються три важливі технологічні операції: приготування лікарських препаратів – активних речовин, приготування пропелентів та наповнення аерозольних балонів. Виробництво лікарських препаратів за необхідною рецептурою здійснюється у закритих реакторах. Готовий лікарський препарат з реактора переміщують у збірники, звідти він подається до апарату дозування. Суміші газів – палива виробляються у спеціальних приміщеннях. Технологічні процеси, пов’язані з виготовленням пропелентів, відрізняються в залежності від способу транспортування палива до лінії заповнення. Переміщення лікарської суміші можна проводити за допомогою насоса, або тиском, утвореним самими пропелентами, або інертним газом – азотом. Заповнення аерозольних балонів – третій ряд технологічних операцій. Лінія наповнення є або автоматичне обладнання, або серію окремих напівавтоматів, компактно об’єднаних в одну лінію в порядку послідовності технологічних дій.
Ще одним прикладом застосування газів у фармакології може бути ампулювання розчинів малостабільних речовин у потоці інертного газу, наприклад, азота вуглекислоти або аргону
Для потреб анестезіології фармакологічними підприємствами випускається закис азоту, або як його називають, «звеселяючий» газ. Цей газ не має кольору та запаху, невибухонебезпечний, але у поєднанні з киснем та ефіром підтримує горіння. Газ випускається у металевих балонах сірого кольору під тиском 50 атмосфер у рідкому стані. Закис азоту являє собою інертний газ, він не вступає в організм людини у взаємодію ні з якими органами, і виводиться легкими при видиху в колишньому стані. Як наркоз закис азоту повинен застосовуватися з киснем, так як токсична чистому вигляді. Під дією закису азоту хворий швидко засинає. Пробудження настає відразу, після припинення подачі наркозу. Істотним недоліком закису азоту вважається слабкий наркотичний ефект, навіть у максимальній концентрації вона дає поверхневий наркоз. З огляду на наркозу закисом азоту проводяться незначні оперативні втручання.
Цікаві факти
При експериментах із закисом азоту було виявлено цікавий ефект. Як виявилося, при вдиханні цього газу в людини не тільки проходять болючі відчуття, а й настає стан нестримних веселощів. Заповзятливі англійці та американці знайшли досить незвичайне застосування закису азоту. Вечірки з веселим газом на той час отримали прізвисько «ефірні посиденьки». У 1960 роки такі вечірки регулярно влаштовувалися практично повсюдно США та Англії. Тоді ж на ярмарках і карнавалах за невелику плату можна було подихати цим газом і повеселитися вдосталь. Цікаво, що завдяки популярності газу, що веселить, на «ефірних посиденьках», у деяких лікарів народилася ідея спробувати застосувати закис азоту в стоматології. Пізніше цей газ почали використовувати як легкий наркоз не тільки дантистів.
Лідер українського ринку промислових газів – компанія DP Air Gas пропонує промислові гази у широкому асортименті. Більш детально ознайомитися з продукцією та умовами постачання газів, а також з пропонованим компанією передпродажним та післяпродажним обслуговуванням газового обладнання можна тут.
