Пропан, що входить до складу природного газу, є ще один чудовий спосіб використання. За допомогою цього газу виробляється особливий продукт – сажа газова або технічний вуглець.
Ця речовина, крім інших застосувань, служить пігментом, що фарбує. У цьому виді воно входить до складу різноманітних фарб, якими користуються маляри, що роблять ремонт або художники, що пишуть мальовничі полотна. Надзвичайно важливі барвники сажі і для виготовлення копіювального паперу.
Приблизно з тих самих часів, як люди винайшли писемність, виникла потреба у копіях написаного тексту. Спочатку з цією проблемою справлялися простим листуванням. Але для цього потрібно багато людей, навчених грамоті, і на це витрачався додатковий час. Довгі пошуки вирішення цього питання призвели до винаходу такого приладу, як друкарська машинка. Одночасно з доопрацюванням конструкції цих корисних апаратів йшло й удосконалення спеціальних копіювальних аркушів, які дозволяли робити відразу кілька копій написаного листа.
У перших версіях копірки в якості барвника стали застосовувати сажу. До винайденої в 1806 році Ральф Веджвуд своєрідної версії друкарської машинки передбачався двосторонній копіювальний папір. Це були просочені чорною друкарською фарбою, що містить сажу, аркуші паперу. На жаль, такий варіант копірки мав значний недолік. Через неї не тільки передруковувався текст, вона просто забруднила все довкола. Машинка Пеллегріно Туррі, створена 1808 року, теж оснащувалась «вугільними», забарвленими сажею листами.
Виробництво копірки в промисловості, нехай і відносно невеликих масштабах почалося ще в 1820 році. З розвитком до 1870 виробництва пишучих машинок значно зріс і випуск копіювального паперу до них. До цього часу копіювальний папір теж зазнав змін. Фарбу почали наносити лише на один бік листа. Мастика на основі воску та подібних до нього речовин, з якою почали змішувати сажу, зробила копірку набагато зручніше у користуванні. Тепер, щоб забруднитись за пофарбовану поверхню, потрібно було натиснути на барвистий шар.
Коли почали використовувати пропан у виробництві копіювального паперу, яким способом
Перш ніж отримати чорну фарбу для створення копірки, що дає копії у чорному кольорі, потрібно виготовити сажу. У промислових масштабах виготовлення цього пігменту з газової сировини почалося приблизно наприкінці ХІХ століття, на початку двадцятого. З газоподібної сировини сажа може бути отримана кількома різними способами.
Газова канальна сажа, інакше звана «дифузійною», виходить у так званих пальникових камерах у процесі неповного згоряння природного газу, де головним сажоутворюючим компонентом виступають пропан та метан. Назва «канальна сажа» походить від способу її збирання. Сажа, що утворилася в дифузійному полум’ї, що горить у щілинних пальниках газу, осаджується на спеціальних охолоджувальних поверхнях – «каналах». Ці поверхні являють собою металеві смуги (швелерні балки), що рухаються, що видаляють шар сажі з гарячої зони камери. Таким чином, готовий продукт досить швидко виноситься із зони сажоутворення та остигає.
Газова пічна сажа утворюється при згоранні пропану, що входить до склад природного газу або суміші цього газу з антраценовим маслом в утвореному у спеціальній реакторній печі факелі. У цьому випадку сажа у вигляді розпорошених частинок виноситься з реактора разом з іншими продуктами горіння. Після цього вона охолоджується та осаджується водою.
Для отримання термічної сажі потрібні спеціальні генератори, що створюють умови для реакції, що протікає без кисню. Вони відбувається термічне розкладання газу, саме його пропановой складової чи ацетилену. Зазвичай підготовленою сировиною заповнюється заздалегідь розігрітий генератор. Після закінчення реакції сажа, що осіла на стінках, витягується.
Довгий час найкращим рішенням для копіювального паперу була воскоподібна мастика, що допомагає утримувати такий сипкий матеріал як сажа, на аркуші паперу. Така версія копірки дозволяла працювати з нею, практично не бруднячись. У середині ХХ століття з’явилася нова технологія. Фарба в такому папері полягає в мікрокапсули, які при натисканні в процесі листа або друкування лопаються, вивільняючи вміст.
Цікаві факти
Перші версії машинок, що пишуть, були створені для того, щоб сліпі люди могли писати листи. Таким був стилографічний письмовий прилад Ральфа Веджвуда і створена Пелегріно Туррі на два роки пізніше друкарська машина. Історія свідчить, що італійський винахідник створив її для графині Кароліни Фантоні, котра втратила зір коханої. За допомогою цього пристрою осліпла дівчина могла продовжувати писати особисті листи. Збереглася вугільна копія її листа, в якому вона нарікала винахіднику на те, що в неї закінчується чорний папір, і просила надіслати ще.
Приблизно в середині двадцятого століття був винайдений особливий різновид копіювального паперу – бланки, що самокопіюються. Цей папір широко застосовується для документів, які мають бути дуже швидко заповнені та розмножені. Наприклад, це можуть бути будь-які квитанції та чеки. Так, наприклад, може виглядати і такий документ, як вантажна митна декларація, яка є своєрідною «книжкою» з кількох різнокольорових листів. Заповнений документ поділяється на аркуші, які, залежно від кольору копії, залишаються в архіві митниці, передаються до відділу статистики, видаються перевізнику вантажу та додаються до товаросупровідних документів.
Іноді серед сучасних офісних працівників можна зустріти думку, що копіювальний папір це ті білі щільні листи, які завантажуються в принтери і ксерокси. Чи означає це, що забарвлені фарбою листи копірки, добре відомі старшому поколінню офісних співробітників, які залишилися без ксероксів, йдуть у минуле? Матричний принтер, як і машина, дозволяє друкувати відразу кілька копій на аркушах звичайного паперу, перешарованих копіювальним папером. Як і у випадку з машинкою, що пише, найбільш якісні копії виходять при закладанні 3-4 листів. П’ята і особливо шоста копії читаються набагато гірше за попередні відбитки.
Стару добру копірку можна у кабінеті практично будь-якого зубного лікаря. Це ті темні маленькі шматочки паперу, які лікар пропонує «пожувати» для того, щоб зішліфувати зайві виступи на новопоставленій пломбі.
Пропан можна придбати в компанії «DP Air Gas» . Крім цього газу, тут можна придбати інші технічні гази та різноманітні за призначенням та складом суміші промислових газів. Компанія надає послуги з доставки газів за погодженими зі споживачами графіками та маршрутами. Здійснюється огляд газових балонів, фарбування та ремонт газового обладнання, що потребує цих заходів. Більш детальний список газової продукції, що пропонується Компанією до реалізації, та супутніх послуг знаходиться .
